- зав'язок
- —————————————————————————————за́в'язокіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зав'язок — зку, ч. 1) Те саме, що зав язь. •• У зав язку на самому початку. 2) перен., чого.Початок, основа чого небудь … Український тлумачний словник
зав'язок — в язка, ч. Св. Зав язь насіння, початок … Словник лемківскої говірки
зав'язь — (частина квітки, у якій утворюється плід; маленький, недостиглий плід), зав язок, в язь … Словник синонімів української мови
зеленочок — чка, ч., діал. Зав язок … Український тлумачний словник
роз'їжджатися — а/ється, а/ємося, а/єтеся і розм. роз їзди/тися, и/ться, и/мося, и/теся, недок., роз ї/хатися, ї/деться, ї/демося, ї/детеся, док. 1) Полишати місце свого перебування, збору і т. ін., від їжджаючи куди небудь (про всіх чи багатьох). || Від їжджати … Український тлумачний словник
початок — 1) (перший момент, перша фаза вияву якоїсь дії, явища, процесу тощо), почин, зачин, зачинання, зав язок, корінь, старт, перший крок, дебют, увертюра 2) див. витік … Словник синонімів української мови
зеленочок — іменник чоловічого роду зав язок діал … Орфографічний словник української мови
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
пов'язувати — ую, уєш, недок., пов яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Обмотувати чим небудь, зв язуючи кінці; перев язувати. || Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав язуючи кінці. || Закріплювати, зав язувати. || В обряді сватання – перев язувати… … Український тлумачний словник
пов'язуватися — уюся, уєшся, недок., пов яза/тися, в яжу/ся, в я/жешся, док. 1) Обмотувати себе чим небудь, зав язуючи кінці; обв язуватися. || Надівати на себе що небудь, стягуючи кінці вузлом; зав язуватися. 2) Ставитися в зв язок із ким , чим небудь;… … Український тлумачний словник